Хоча в цілому економіка поки що справляється з викликами досить успішно, інфляція стала найпомітнішим і найбезпосереднішим наслідком війни за участю Ірану. У травні у річному обчисленні індекс споживчих цін (CPI) збільшився до 4,2%, що означає різке зростання порівняно з 2,4% у лютому та найвищий рівень із травня 2023 року. Індекс цін на особисте споживання (PCE), що є ключовим показником інфляції для Федеральної резервної системи (ФРС), досяг у травні 4,1%, тоді як базовий індекс PCE зріс до 3,4%, що є найвищим значенням із листопада 2023 року.

Ключовим моментом є те, що інфляційний тиск більше не обмежується лише цінами на енергоносії. Базовий індекс CPI - крім харчових продуктів та енергоносії - у травні зріс до 2,9%, збільшившись з 2,5%, рівня, зафіксованого до початку конфлікту. Це вказує на те, що зростання цін на нафту поступово позначається і на інших секторах економіки.

Дедалі більше занепокоєння викликає також зростання інфляційних очікувань. Показник інфляційних очікувань домогосподарств на найближчий рік, розрахований університетом Мічигану, у червні різко підскочив до 4,6% з 3,4%, встановленого до початку конфлікту. Це свідчить про наростальну тривогу населення щодо того, що високі ціни можуть зберігатися протягом тривалого часу. Таке різке зростання створює ризик зміни поведінки споживачів та бізнесу, що може ускладнити зусилля щодо контролю за інфляцією.

Нещодавні прогнози ФРС наголошують на важливості цієї проблеми. Хоча у червні центральний банк залишив відсоткові ставки без змін у діапазоні 3,50–3,75%, він значно збільшив свої прогнози щодо інфляції: тепер очікується, що до кінця року інфляція PCE становитиме 3,6% (раніше, у березні прогнозувалося 2,7%). При цьому ФРС лише трохи погіршила прогноз щодо економічного зростання і зберігає відносно оптимістичні погляди на стан ринку праці. Оновлений «точковий графік» показав, що до кінця 2026 року керівництво ФРС очікує на рівень ставок на рівні 3,8%, що демонструє, що чиновники більше турбуються про інфляцію, ніж про слабкість економіки.

При цьому поки що немає переконливих доказів того, що зростання інфляції веде до посилення тиску на рівень заробітної плати. У травні зарплати збільшилися на 0,3% порівняно з попереднім місяцем і на 3,4% у річному вираженні, що вказує на те, що темпи зростання витрат на оплату праці поки не досягли рівня, характерного для інфляційного циклу, що самопідтримується. Недавнє зниження цін на нафту також може сприяти послабленню інфляційного тиску у майбутньому. Після підписання попередньої угоди між Вашингтоном та Тегераном та відновлення судноплавства через Ормузьку протоку вартість нафти марки WTI впала більш ніж на 15% за останні два тижні.

Хоча представники влади продовжують попереджати про те, що інфляція не обмежується виключно енергетичним сектором, зниження цін на пальне може полегшити фінансовий тягар домогосподарств та усунути один із ключових факторів, які сприяли недавньому сплеску інфляції.